Пахне сіркою

Для  грішників  -  пошана  й  привілеї,
Для  праведників  -  прірва  самоти.
Ви  думаєте,  пекло  -  під  землею,
А  біля  казана  стоять  чорти?

Емігрували  назавжди  лелеки,
Лишилися  тепер  самі  круки.
Гадаєте,  що  пекло  десь  далеко?
Що  ж!  Кожен  має  право  на  думки!

Отямтеся!  Ми  тут  уже  згоріли!
І  це  -  життя.  Не  книга,  не  кіно.
Куди  не  глянь  -  кров,  сльози  та  могили.
Повітря  пахне  сіркою  давно.

У  заздрості  -  обличчя  конструктиву,
У  совісті  -  немає  ні  гроша.
У  зраді  гинуть  люди  незрадливі,
Страждає  неприкаяна  душа.

Ні  проза  не  лікує  нас,  ні  вірші...
Порожні  душі,  мертві  почуття.
Ви  думаєте,  в  пеклі  буде  гірше?
Ні,  люди!  Справжнє  пекло  -  це  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2025
автор: Артур Дмитрович Курдіновський