На віях смутку — іній самоти.
Закляклий час міцні снує тенета.
Куди летиш? Навіщо всі мости,
Загублена у Всесвіті, плането?
А ми — комети на коротку мить.
Світити чесно — це і є мистецтво.
Коли душа не просить, а болить —
Це означає: в ній живе шляхетство.
Тож не змаліти б у дрібних словах,
Не розміняти спокій на монети.
Хай совість б'ється вітром у степах,
Де істину прописують поети.
Не бійся тиші, бійся — пустоти,
Що лагідно впокорює у будень.
На віях смутку — іній самоти...
І німота, яку розсипав грудень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054326
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2025
автор: Незламна