Козак наш був не в шароварах
Їх шанував й боявся Світ,
Бо навкруг себе відбивав тих,
Що перелазили наш пліт.
З заходу, півночі і сходу
І з півдня дерлася орда,
Для поневолення народу,
Та зупинялась їх хода.
Розбившись об силу і волю
Народу, що свободу мав,
Таку от маємо всі Долю
За що нас Бог так покарав?
Обдарувавши тим сусідом,
Що все вбиває і краде,
Історію перевертає
І в яничари нас веде.
ПРОКИНЬТЕСЬ!
Козаки волають!
В нас всіх тече
Свята їх кров,
Нас не здолали
Й не здолають
Це є основою основ.
На землі древній України,
На землі нашій, на своїй!
У час кривавої війни
Впадати в відчай не посмій!
29.12.2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2025
автор: Олекса Терен