СЛЬОЗИ СНУ
( авторський переспів)
Уві сні я знов сьогодні плакала,
Серце птахом спiйманим забилося -
Може, голову на плаху клала я,
Чи біда якась мені наснилася...
Сновидiнь не знаю тих історію,
Та в очах ці сльози сіль залИшили -
Може, ніч сюжет біди повторює...
Зі сльозами ті нещастя вийшли би.
Хай злилùся б всі у річку чистую,
У щасливі береги заковану...
Все навколо лихо й все не виспатись,
Чи я буду ранком цим врятована?..
Я не знаю, що за хуртовинами -
Світлі дні, чи знов журба у повені?
Хай мене б надії не покинули,
Сповільнùтись час би я умовила.
Може, доля - із бідою битися,
Знаю, Боже, що завжди з Тобoю я!
Пес нічий так щиро в очі дивиться -
Нам, довірливим, не просто встoОяти...
Склались сни з бентежних випадковостей,
Одкровення все ж я в них побачила -
Як душі не зберегла коштовності,
То і плàчу я за чимось втраченим...
1 - 3.12. 2025
© Тетяна Даніленко
СЛЁЗЫ СНА
Я во сне опять сегодня плакала -
Чем-то вы опять меня обидели,
Или голову на плаху клала я,
Иль иное, страшное, привиделось.
Я не помню снов моих историю,
Но у глаз все слёзы солью высохли.
За стеною плачет кто-то, вторя мне,
Со слезами все несчастья вышли бы...
Излились бы все рекою быстрою,
В берега счастливые закованной.
Всё беда вокруг, и всё не выспаться...
Что мне ночь пророчит бестолковая?
Я не знаю, что там, за метелями,
Когда март погонит воды вешние.
Так, стрелою, время не летело бы...
На земле мне быть всегда бы здешнею.
Выхожу грядущему навстречу я,
И у Бога сил прошу неистово!..
Встречный пёс глядит в глаза доверчиво,
Мне, доверчивой, не просто выстоять.
Поделюсь, как хлебом, сокровенным я -
Жизнь отхлещет по щекам за искренность,
У неё на вечность есть "мгновения".
Я сегодня, знаю, плохо выспалась...
07.02.2021 (02.1998)
© Тетяна Даніленко
https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=52598&poem=365845
Свідоцтво про публікацію: №0049943020251209
© Тетяна Даніленко, 2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2025
автор: Тетяна Даніленко