Сніги до серця --
ніби сіль до рани...
(полегше, срібний
конику, легонько)
... і раптом хтось повів поміж світами
... повів так несподівано
і тонко
Тремтіла віра
на семи вітрах.
Щеміло щось невинно- невловиме.
Ти світ тримав в усміхнених вустах:
не у словах --
у паузах між ними.
Готичний бриз
розхитував човна.
Натомість плесо поглинало звуки.
...в тобі була ця тиша рятівна
...я так її хотіла
доторкнутись
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054273
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2025
автор: гостя