Хтось ходив
по високих снігах,
як Христос
по воді,
не хрумтіли
високі сніги
у ніжній
його ході.
Хтось ходив
по високих снігах,
як по білому
сну
чи туману —
щось шукав,
хоч уголос не кликав.
Напевно, весну…
Хтось ходив по високих снігах
молодих —
невагомо:
залишив,
наче промінь, сріблясті сліди
на поверхні
твердої води
на заметеній холодом назавжди
стежці
додому.
29.12.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2025
автор: Валя Савелюк