Прийшла дитина чиста в світ.
У стайні де вівець загороди.
З високих небесних орбіт.
В хліві зробила перший подих...
Пророки бачили знамення...
А королі несли свої дари...
Хоча й був цар - Ірод його ймення -
Втопив землю в дитячій крові...
А через тридцять три роки дитя розп'яли
Ті хто бачив у ньому знамення.
Натовпом диким волали вони,
А перед очікуванням пускали слину...
2026 років минуло з тих пір.
Чи ж досі його не розпинають?
Чи не вмивають свої руки в крові дітей царі?
Хто вченням Ісуса живе? Хто його знає?
Жага брати більше, їсти більше, спати краще,
Переможе будь-яку віру в добро.
В битві з хаосом вибрати душу найважче,
В правді, любові стояти, як би там не було...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2025
автор: DarkLordV