Завжди жилось не просто українцям:
Що не сім’я – трагедія своя.
Скільки еліти розлетілось звідси!
Біда ж торкалась вчених і селян.
Це ті, хто і державу б збудували
Захищену, передову, міцну,
І люди би в ній так не бідували,
Бо в світі все свою має ціну!
Народ за все-усе платив собою:
А це пролита кров у час звитяг,
Повінчані ці долі з боротьбою,
Готові до випробувань життя.
Сьогодні мало зовсім українців
Лишилося у отчому краю:
Одні рятують землю рідну в війську,
А хтось про долю дбає лиш свою.
Ординцям українців не здолати –
Козацька вдача в них іще жива,
Якою б не була за волю плата,
Народ в майбутнє двері відкрива!
17.12.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2025
автор: Ганна Верес