Я не маю пророчих думок,
Я лиш маю надію у серці.
Не підступить до горла комок,
Бо не з’явиться тінь війни в герці.
Я не маю пророчих думок,
Тільки маю велике бажання.
Хай би в грудях не вивсь холодок,
Як спускається ніч з неба рання.
Я не маю пророчих думок,
Прагну чути я сміх без причини.
Щиру радість, почувши дзвінок,
Розуміючи - добрі новини.
Я не маю пророчих думок,
Маю віру велику в прийдешнє.
В чистім полі, зерном колосок,
Вже наллється у тиші безмежній.
Я не маю пророчих думок,
Хочу бачити вільну країну.
Щоб минувся життя парадокс -
Назавжди прийшов мир в Україну.
29.12.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054213
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2025
автор: Валентина Ланевич