Як це чудово, коли люди – Люди,
Живуть заради дотику руки,
Заради посмішки ці люди – диваки
Крізь сумніви, тортури, пересуди
Долають ріки, мов якісь струмки,
Ламають камінь мов пісок сипучий,
Стискаючи від болю кулаки,
Болючих споминів вогонь пекучий,
Не помічаючи, не припиняючи ходи,
Доходячи, де вир стрічає кручі,
Стрибаючи у небеса холодної води …
Цілуючи востаннє, обіймаючи своє,
Як вам в такому жити, де слова скрипучі,
І де думки мов гілля неживе,
Де спини зігнуті, де посмішки ядучі,
І де все сказане оманливе й криве …
У вас є вибір чи немає зовсім -
Закарбувати вічність, що насправді мить,
Відкрити очі у ці дні морозні,
Кричати вголос, що душа болить … .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2025
автор: Дружня рука