Поточний рік минає,
В минуле відступа.
Новий рік, кожен знає,
Приходить, наступа.
За кілька днів ми з вами
Зустрінемо його.
Ми будем з ним, він – з нами
Також впродовж всього
Прийдешнього бо року.
А нині він ще йде,
Не спинюючи* кроку.
Ось-ось він вже прийде
Та принесе нам з вами
Дарунки ті, які
Й не описать словами,
Та спробую. Важкі
Часи, мов сніг, розтануть,
Відійдуть в небуття,
А добрії настануть,
У наше бо життя
Увійдуть. Все, що сниться,
Та добре, а не зле,
У тую ж мить здійсниться,
Нам щастя чимале
Принісши, щоб ми жи́ли
Усі завжди із ним
Й раділи, не тужили
Зі смутком вкрай важким.
Немов маленькі діти,
Не лиш прийдешній рік
Ми будемо радіти,
А весь життєвий вік.
Такий дарунок, люди,
Новий рік принесе,
А лихо звідусюди
В минуле віднесе.
*Спинюючи – заст., діал. Спиняючи
Євген Ковальчук, 28. 12. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2025
автор: Євген Ковальчук