ВІДЛІТАЮТЬ СИНИ В НЕБЕСА

О  мій  сизокрилий  вільний    птаху?...
Ти  віддать  шану  до  героя  прилетів  .
Сина  поклали  на  щит  білу  плаху,
А  ти  наче  сам  Господь  небо  нахилив  .  

Прилетів  до  святих  могил  лелека
Коли  вели  в  останню  дорогу  сина  .
Схилила  низько  голову    смерека  ,
Відкриває  браму  до  Бога  яворина  .          .

О  Господи,  прошу,  тебе  благаю!
Захисти  синів  від  ворогів  у  бою  .
Прилетів  лелека  із  небокраю  ,  
Забирає  у  вічну  оселю  твою.

Відлітають  сини,  рано  в  небеса-
Віддають  своє  життя  за  Україну.
І  від  вражих  куль,  в'яне  їхня  краса,
Розпинають  вітри  на  хрест  цвіт  калину  .

Стоїть  на  колінах  вся  Україна,
Встеляє  герою  війни  квіти  до  ніг.
Йде  мати  за  домовиною    сина,
І  згасло  для  неї  рано  сонце  навік.

Мама  на  могилі  плаче,  ридає,
віддала  дитину  до  сирої  землі  .
 Душа  наче  птах  в  божий  рай  злітає,-
І  калині      сумно  співають  солов'ї.
 








адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054121
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2025
автор: Чайківчанка