Мені щось не всміхнеться доля:
Весною посохла старенька тополя,
Забрала війна товариша-друга;
Так кожної ночі бавиться туга…
В думках, як в художньому фільмі,
З’являються образи забуті й вільні.
Людей, що пішли від нас у нірвану.
Тепер вони діють в годину погану.
Як це чоловік, то сниться про фронт.
Як це жінка, то всі сни про ремонт.
І так, що не ніч – зростає напруга -
Усе прибирає ця лиха доля хапуга.
27.12.2025.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2025
автор: filaya