СОНЯХИ, ОБПЕЧЕНІ ВІЙНОЮ
Ці соняхи обпечені війною,
Обвуглені на рідному стеблі,
Дивлю́сь на них й вмиваюся сльозою…
В героїв піт із кров’ю на чолі.
Ці соняхи обпечені війною,
Огне́нні язики торкались їх.
Вогонь війни́ життя бере́ з собою,
Із соняхом герой в вогні поліг.
Ці соняхи обпечені війною,
Задимлені, обвуглені вони,
На землях наших ворога, як гною…
Там гинуть наші до́ньки і сини.
Ці соняхи обпечені війною,
Їх на́скрізь пропалив війни́ вогонь ,
Стоять вони, гаптовані бідою…
Стає вугілля і з людських долонь.
Ці соняхи обпечені війною
Не зможуть більше цвітом зацвісти,
Похилені, мов люди, головою,
Вінок для МИРУ з них вже не сплести́.
23.11.2020 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2025
автор: КОРОЛЕВА ГІР