Вона задумлива і некваплива.
Вірші чита неймовірно щемно.
Спитаєш - “Красива?” - мене. Красива.
Без неї у світі буває темно.
Вона немислима й незбагненна.
І крізь вогонь, і у чорну воду.
Вона, як мрія, що нездійсненна.
І те, що завжди диктує моду.
Вона за мить розсуває межі
І, як потрібно, то час стреножить.
Вона чатує на нас в безмежжі
І заспокоює і тривожить.
І вранці спить так нестерпно мило,
Що жоден бог розбудить не схоче.
Шукаєш силу? Вона є сила.
Поглянь лише в ці блакитні очі.
Несамовита і непокірна,
Як океан, що вирує шалом.
Вона, як клятва, що завжди вірна.
Її завжди тобі буде мало.
Вона вигадлива і раптова.
І обирає - не бути? бути?
Вона лишає всього три слова,
Які не здатен ніхто забути.
Вона, як тиша в ночі, спокійна.
Відкрита книга - та хто торкнеться?
І щоб не сталось - смішна і мрійна.
Як не проб’є, то хоча б проллється.
А як захоче - увійде тихо,
Торкнеться серця, побачить шрами
І зцілить їх. І відступить лихо,
Бо я люблю її до нестями.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2025
автор: Seth