Встелила Зима снігові килими,
У нічку грудневу ударив мороз.
За руки міцненько тримаємось ми…
Тихесенький простір…немає загроз.
Над нами у Небі танцюють зірки,
Виблискує сяйво з далеких вершин.
З тобою крокуємо поруч роки…
Давно не одна я і ти не один.
Серця заспівали вночі в унісон,
І наше кохання, як ружа цвіте.
Це все у житті наяву - це не сон!
Нам Місяць дарує вбрання золоте.
Цілунки, взаємність у наших серцях,
Тремтіння в обіймах порушує ритм.
Радіють всі ангели десь в небесах,
За нашу любов, досі ватра горить…
24.12.2025
Фото автора - Зима
____________________________________________________________________
Цей вірш я записала, коли було чергове відключення світла після ворожої атаки ракетами,
дронами і щахедами по всій Україні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054043
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина