Вночі хурделиця
Барвінком стелиться,
Блакитна аура
І колір мрамора.
Танцює віхола
Де світло стрінула,
Сміється звабою
Лишившись згадкою.
Чи зупинитися,
На кущ схилитися?
Бо мабуть в світі цім
Не догодиш усім.
Вночі хурделиця
Уже не стелиться,
Затихла віхола,
Бо світло стрінула.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик