Не треба дивитись у просторінь
Очима вологого о́пару,
Хай смуток іде собі осторонь,
Вичитує доленьку програну
Й у далечі за полонинами
Шукає прихилище відчаю,
Де довгими млистими днинами
Стліває, довірившись ліченню.
Дивись у майбутнє з надією
В години випробувань долею.
Недуг подолати зуміємо
Та душу підживимо втомлену.
Не треба дивитись у просторінь
Очима вогнистого о́палу,
Хай злоба іде собі осторонь,
Стежину обвуглює стоптану.
2025 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2025
автор: Олена Студникова