Ця мить Христового Різдва,
В душі для щастя та добра,
Ісус, ще в яслах там, на сіні,
Прийшла надія в цій дитині.
Він серед нас тут буде жити,
Мале дитя - Спаситель світу,
Ніхто не знав серед живих,
Що сам Господь є поряд них.
Минуть роки, щоб Він змужнів,
Усіх любити нас навчив,
Сам без гріха - грішних надія,
Інакше жити Він не вміє.
Але, на жаль, ми грішні люди,
Повіривши словам Іуди,
Спасителя ведем на страту,
Злочинцям так готують плаху.
Він витерпить за гріхи наші,
Випивши горя повну чашу,
Знущань, приниження і муки,
Вбиваєм цвяхи в святі руки...
І Він помре, все так і буде,
Одежину розділять люди,
До уст ще оцет піднесуть
Чи розуміють жертви суть...
Та ще сьогодні Він дитя,
Вітають ще Волхви Христа,
Попереду ще тридцять літ,
Надію має ще весь світ.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2025
автор: синяк