Жалітися – знайшли потребу, -
Таку, що – тисне за грудьми, -
Розказуйте – котові, небу…
Але – промовчте між людьми!
Комусь – дзвонили та – писали,
Щоб Вам – пораду надали, -
Якщо Вам – не відповідали, -
Тим – Вам: «уже – відповіли»…
На друзів – можна покладатись, -
На допомогу – хтось прийде, -
Самому – вчитися справлятись,
Життя – до висновку веде.
Слід – досвід до уваги брати
І – обминати тих людей,
Які – Вас змусили ридати,
Чи – не відкрили Вам дверей.
Коли – неправильні персони,
З оточення, від Вас - підуть, -
Для змін – всі зникнуть перепони,
Та – краще справи йти почнуть.
Доводять вчинки – як Вас десь цінують,
Дзвінки показують: чи – пам’ятають,
Часи – картину дійсну намалюють:
Де – справді в Вас, якусь потребу – мають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2025
автор: Алла Демчишина