За рік ще трішки підросла ялинка,
Тож ніжні паростки стоять, мов свічі,
Шлях довгий звісно, щоб зрости великій,
Зрубали тільки вмить її для втіхи.
Пригоже сяє, покружляли знову,
І кинуть швидко у сміття непотріб,
Хіба згадається вона з журбою,
Життя, до речі, був у неї розквіт.
Тому нехай альтернатива штучна,
Зігріє усмішками казку радо,
Малеча знатиме, жива красуня,
Їй добре в лісі зустрічати свято!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054004
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2025
автор: liza Bird