Як вдало складаються пазли
Припущень з детальним змістом.
У роздумах жаристих в'язну,
Між нами здолавши відстань.
Там вітер гуде монотонно,
А дощик бриньчить на гуслях –
Уявлення сутність ґрунтовно
Доводити ніби мусять.
Гіпотез незміряну низку
У просторі тягне думка.
Але не вбачаю я зиску,
Діставшись призначень пункту.
Тебе не застати удома,
Бо ти світовий скитальник.
Проте, ми пізнали натомість
Природу речей банальних.
Коли не судилося разом
Складати картину світу,
Втрачають забарвлення пазли.
У трансі не відігрітись.
Думки спонукають до дії,
А потім руйнують міфи.
Я пазли складати умію,
Та в тому замало втіхи.
Тож, бач, додаю для балансу
У творчість мінорні ноти,
Тримаючи в пам'яті згаслу
Надію на теплий дотик.
2025 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2025
автор: Олена Студникова