Кантор вічного двобою

Де  кантор  не  здійснених  мрій
Сновиду  хапає  за  руки,
Неначе  отруйну  гадюку,
Що  марить  про  вічний  двобій,
Недбало  лишаючи  слід
На  ковзких  щаблинах    дзвіниці  -

Там  час  спопеляють  жар-птиці,
Там  діє  Cтарий  Pаповіт!
І  дзвони  потріскані  сплять,
І  ночі  на    зорях  ворожать,
І  шрами  фантомні  сверблять,
Як  миті  життєві  триножать...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053991
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2025
автор: bloodredthorn