Поволеньки втікає час в історію,
Лишаючи свої таки сліди,
Ні знищити їх, ані сховать за шторами,
І не залити ріками води.
Уписані вони не тільки долею
Моєю чи твоєю, чи його,
Бо кожна йшла стежками невідомими,
Тож слід такий не знищить і вогонь.
Такі закони у життя земного:
Ніхто й ніщо безслідно не зника,
Чи феніксом відроджується знову.
Так є, було і буде у віках!
17.12.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2025
автор: Ганна Верес