Я був би тим самим чоловіком,
що довго сидить в авто,
поки пісня не закінчиться, і по колу...
Я той самий чоловік,
що давиться вже тридцятим стіком,
щоб не лягати спати,
вина і рок-н-ролу
Дуже хочеться,
дуже, як ніколи раніше...
Сон б'є тихо в сонячне сплетіння.
Діти сплять? Ні, немає дітей. І тиша...
Це покоління точно останнє.
Моє покоління...
Я був би тим самим чоловіком,
що заліз в петлю десь в тридцать сім.
Але я живу,
щоб іншим не хотілось вмерти.
Колись, дуже давно,
для декого я був геть усім...
Хочеться розмалювати цей клятий світ...
І стерти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2025
автор: Аарон Краст