У святвечірніх сутінках - слід пітьми,
Ніби відбиток розпачу наших втеч.
Дивимось в небо так,як колись дітьми -
Зірку шукаєм на тлі його порожнеч.
Ще обирають ангели пастухів.
Що подарують знають лиш три царі.
Тиша пророча блукає поміж дахів,
Доки ми дива чекаємо десь вгорі.
Острах глибинний - а як зоря не зійде?
Смерчі думок вже вихряться стрімголов.
Вежа з чорного дерева відтак впаде.
Що ж нам залишиться? - Він і Його любов...
24.12.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2025
автор: Вадим Димофф