Зима вкрай холодна.
Пора року жодна,
Крім неї, такою не є.
Зимова дівиця,
Немов чарівниця,
Багато нам снігу дає.
Летить він із неба,
Неначе так й треба.
І миттю всю землю вкрива
Сніг білий собою,
Немовби габою.
Така в нас пора зимовá.
Предовгі в нас ночі,
Короткі дні. Очі
Зими – дві крижини, які
Морозять навколо
Усе. Сонця коло
Не шле промінці нам палкі,
Хоч світить у днину.
В нічную годину
Іще холодніше стає.
Мороз огортає,
Мороз обіймає
Всіх, все, що на світі цім є.
Й діватись нам ніде,
Допоки не піде
Умить білосніжна зима
Від нас, з України,
Ув інші країни,
Де зараз її ще нема.
Євген Ковальчук, 13. 12. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053898
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2025
автор: Євген Ковальчук