Заклинило

Якась    сила    надприродна
Всюди    правила    Мартином:
-Світ    твій,    Галю,-      казав  часто,-
На    мені    зійшовся    клином.

Тобі    дуже    пощастило,
Ти,    як    жінка    -  сіра    мишка,
Я    -    величний,    неповторний,
Мудрий,    як    та    вчена    книжка.

Жінка    мовчки    усміхалась:
-Є    ще      лохи    такі    в    світі,
Уявив,    що    він    єдиний
На    моїй    сидить    орбіті.

Ситуація    знайома,
І    про    це    всі    люди    знають:
Якщо    так    засів    ти    міцно  –
То    клин    клином    вибивають!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2025
автор: Катерина Собова