Сонце зимове пестить обличчя,
Знехотя вітер торкає плече.
Спокій, що правда, тільки лиш сниться,
Щемом у грудях нестерпно пече.
Денні: каліцтва, горе, нещастя,
Кров, що пролита, смертей череда.
Маєм сусідське чорне нашестя,
Вмита сльозою іде Коляда.
Праведний Боже, серцю так любий,
Знаю, що грішні, та Ти нас прости!
Образ Твій зором тихо голубить -
Мир Україні, прошу я, - зішли!
24.12.25
Зі Святою Вечерею та Різдвом Христовим, любі друзі!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053882
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2025
автор: Валентина Ланевич