все якось буде... будда на хресті
сам посміхнувся, хтиво звівши очі
у барабані - тільки холості
холодний дотик_ скроня так тріпоче
як на вітрах північних білий стяг_
<
в пітьмі світанку поглядом застряг
прийдешність вбога топчиться на ґанку
спровадивши в морозну безвість бранку
з косою гострою, у чорній довгій рясі
за вікон смоляним іконостасом
шукаєш злякано кривавий натяк сонця
цей маятник, заклякший на межі,
йдеш знову нищити горбаті муляжі
ошкірених на світ поцюсторонців
ламаючи тремтячими ногами
пустих скрижалей крижані коржі_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2025
автор: Ки Ба 1