***
Любов утримує Усесвіту хребет,
Коли обоє розмовляють тет-а-тет.
Переливають почуття лагуни,
Серцебиття летять у космос луни!
***
Моїх думок не вколисати.
Під місяця нічні сонати,
Вірші несуть вітри-пасати,
Летять шалено у безодню,
Коли мені бракує водню,
Із ліжка до віконця встати -
Пером від променя писати...
***
Мої вірші - душі джерельця,
Написані чорнилом серця.
Якщо котрийсь і Вас торкнеться -
Емоціями переллється,
В мені ж рікою озоветься.
***
Прозорість надважлива,
Як небо голубе,
Моє чуттєве диво,
Я так люблю тебе!
***
Комет хвости.
Горять мости
Світотворіння.
Душі б рости,
Садам цвісти.
Світ зубожіння.
В золі б знайти
І осягти
Момент прозріння.
***
Вам подаю не суп і кашу -
Переливаю в душу Вашу,
Через соломку, гойний еліксир,
Щоб молоділи, набирались сил!
***
Звучать у небі вищі ноти,
Переливаються висоти.
Одкриє ніч для двох красоти -
Зіркових розсипів карати,
А нам би відблиски піймати -
Ніколи більше не згасати!
***
У мене безліч мрій, ідей.
От тільки б вірно шлях пройти.
Люблю природи світ, людей -
Отих, що прагнуть висоти.
В них сонце пломенить з грудей,
Каскади світла, доброти.
До них відносишся і ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2025
автор: Lana P.