Навіщо ти знов про війну?!
Вона ж з нами й так скрізь та всюди:
І вдома, і навіть в думках,
Куди б не пішов, була й буде.
Ми в ній розчинились, мов сіль,
І солоно в горлі від крові,
І в серці весь час лише біль...
Тож краще не будем з війною
В розмовах, думках. Розкажи,
Як там, на далекому півдні,
Промінчики скрізь вітражі
Ллють сонце, що до нас не дійде,
Бо тут його майже нема
За хмарами та чорним димом,
Бо ж знов винувата війна,
То ж й мама вже вся посивіла.
20.12.2025 00:48
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2025
автор: Talia