Чи недолуга похвала,
Чи дивна вкрай співучасть солі? -
Куди б вона не кликала
Благодіяння сутінкові
У довгих зведених рядах
Пустопорожніх пересудів,
Від лободи до лабуди,
Між темних манівців облудних!
Коли б не знову все оте -
Юрба завжди запізно скиглить,
Як сіль земну юга мете
В очах сумирних і застиглих,
Гуманізуючи буття
Сакраментальних забобонів,
Аж до потопу повсякчас,
Що світ рятує від прокльонів…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=aedpttkrtRs
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053830
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2025
автор: bloodredthorn