Туманом покрита дорога ,у даль невідому біжить
Десь в душу закралась тривога ,і тихо в куточку сидить
Тумани ,густим покривалом ,на землю промерзлу лягли
Вже скоро , уже незабаром останні вкраїнські пости.
Тумани сріблясті тумани, тумани на землю лягли
До бою ідуть отамани , до бою ідуть козаки.
До бою ідуть отамани , до бою ідуть козаки.
Господньою ласкою вкриті ,за правильне діло ідуть
Хоч можуть упасти що миті , і можуть назад не вернуть.
За волю своєї країни, готові віддати життя
За щастя сімʼї і родини , і ніжне оте немовля.
Тумани сріблясті тумани, тумани на землю лягли
До бою ідуть отамани , до бою ідуть козаки.
До бою ідуть отамани , до бою ідуть козаки.
Стеліться тумани густіше , щоби ворог не бачив не чув
Щоб тихо пройшли найрідніші, відважні бійці ЗСУ.
Маріє своїм омофором прикрий і від куль захисти
Щоб хлопці щасливим дозором , з розвідки додому прийшли .
Тумани сріблясті тумани, тумани на землю лягли
До бою ідуть отамани , до бою ідуть козаки.
До бою ідуть отамани , до бою ідуть козаки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053819
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2025
автор: Іван Мотрюк