С.А. Есенину посвящается
Скільки ще написав би віршів
Про зухвале життя своє,
У якому поет все більше
Самоту, мов горілку, п'є
Та малює строкато й досі
На обірваному листі,
Як в його золотім волоссі
Заблукала борвію тінь.
Тож читав би про це щоночі,
Аж допоки прудка зоря
Не пірне у натхненні очі
Що з народження маю я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053763
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2025
автор: Zorg