Надихаємось снами зимо́вими
У полоні мрійливих безсонь...
Навіть тиша наважилась мовити,
Щоб відчули душею вогонь
Та пірнули у пломінь, кохаючи,
Зігріваючи простір думок,
І на крилах снаги поміж сяючих
Промінців щоб торкнулись зірок...
Вже поснули дерева оголені –
Краєвид в стилі ню далебі́*...
Ти до мене пригвинчений долею,
Я підшита під ко́мір тобі...
21.12.2025
*Далебі́ – правду кажучи, справді, дійсно.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053745
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2025
автор: Олена Студникова