Я не боюся тиші листування,
Завії не лякатимуть мене.
Мене зворушують твої зізнання,
Як холод цей зсередини пече.
Я вірю в кожне написане слово,
Вони не летять, як жовті листки.
Мій настрій підіймаючи святково,
Змітають всі гріхи та помилки.
Рожеві не вдягаю окуляри,
Їх місце вже давно на смітнику.
Ламати не навчилася ще грати,
Тому тягну цю лірику сумну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2025
автор: Grace