Вже позаду іще одна осінь...
Не змінилось сливе́нь* нічо́*...
Бач, кохаю тебе я і досі,
Незважаючи ні на що.
Як дивлюся у зоряне небо,
То звертаюся до зірок –
Все питаюся в них я про тебе:
Чом нема жада́них звісто́к?
А зірки поглядають байду́же –
Не діждусь від них абреже́*.
Бач, тебе я і досі... і дуже...
Ну а ти мене, ма́буть, вже...
21.12.2025
*Сливе́нь – те саме, що майже.
*Нічо́ (займ. запереч., діал.) – нічого.
*Абреже́ (полігр.) – короткий зміст розділу твору,
поміщений між його заголовком і текстом.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2025
автор: Олена Студникова