Розшумілися три клени біля хати.
Тут трьох соколів-синів зростила мати.
Від воріт вже три доріженьки повились.
Клени з мамою чекати залишились.
Одна стежка через сад у світ побігла.
Знає мама - буде доля в сина світла.
Інша в'ється через поле, там де жито.
То ж молодшому в добрі та щасті жити.
Поселилася в душі гірка тривога.
Через ліс дрімучий кличе в світ дорога.
Наймолодшому дай, Боже, світлу днину.
Він по долю десь поїхав на чужину.
Розшумілися три клени біля хати.
Тут трьох соколів-синів зростила мати.
Від воріт вже три доріженьки повились.
Клени з мамою чекати залишились.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2025
автор: Надія Башинська