Бабусі насправді не злі,
І зовсім вони не сварливі.
Проведені в клопотах дні
У них забирають всі сили.
Десь палиця раптом втекла,
І знов загубилась шкарпетка,
Чомусь окуляри без скла,
Під стіл закотилась таблетка.
І ложки, виделки, ножі
Маскують щодня своє місце.
Ще й одяг у шафі чужий –
Усе старомодне і тисне.
Та втіха єдина – то кіт,
Що тихо спросоння муркоче.
Бабусі насправді не злі,
Уваги й турботи лиш хочуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053696
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2025
автор: Тетяна Мошковська