ХОЛОДНЕ ПРОБАЧЕННЯ
(переспів власного вірша)
Hасниться посмішка мені,
В душі розчинить спокій,
Позбавлюся кохання мук,
Його підступних зрад...
Серед гірких болючих слів
Обрав ти наджорстоке,
Смарагд кохання не зберіг
Серед пустих принад...
Відроджуючись кожен день,
Від болю знов вмираю
І віддаляюсь в чужину,
У холод самоти...
Для тебе у біді своїй
Пробачення шукаю -
Та, як в засланні, день і ніч,
Блукаю в пустоті...
Та все ж, затупиться клинок
Змагань непереборних,
І жало злоби та образ
Отрутою ввійдè -
На душу ляже, ніби сніг,
Пробачення холодне,
І заморозить сльози снів -
Та посмішка спасе...
18-19. 11. 2025
© Тетяна Даніленко
ХОЛОДНОЕ ПРОЩЕНЬЕ
Усну с улыбкой на устах
за много дней впервые,
Освободившись от любви
и всех её измен...
Нет горше слова, чтоб сказать
Вы мне его забыли,
Нет дела хуже, что любви
Вы сделали взамен.
Опустошённая до дна,
с измученной душою,
Я стану день и ночь искать
прощения для Вас,
И отдаляться, становясь
спокойной и чужою,
И, возрождаясь, умирать
от боли каждый раз...
Но затупится острие
неправедных сражений,
И жало злобы и обид
вонзит смертельный яд,
И ляжет нà душу, как снег,
холодное прощенье,
Тогда сумею не в слезах -
с улыбкой засыпать...
16. 03. 2024
© Тетяна Даніленко
https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=52598&poem=448565
Ілюстрація - картина Едварда Мунка "Одинокі", 1935
Свідоцтво про публікацію: №0049797920251119
© Тетяна Даніленко, 2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2025
автор: Тетяна Даніленко