НЕ ВІДІГРІТИ ЗМЕРЗЛИХ СЛІВ...
(авторський переспів вірша)
Не відігріти змерзлих слів,
Застиглих суджень безпритульність,
Мовчання тишу, захист снів,
У суперечках ясну мудрість...
Нема турботи і причин
Помилки сором прикрашати -
На свій все міряю "аршин",
Сама свої руйную ґрати...
Моїх страхів примарна тінь
Як змій підступно наповзає -
В руїнах втрат і мрій падінь
Від часу я рахунок маю...
Бравад фальшивих звук лихий
Давно свідомість не сприймає,
І сміху постріл холостий
Дуель з реальністю прогрàє...
11-12. 11.2025
© Тетяна Даніленко
НЕ ОТОГРЕТЬ ЗАМЕРЗШИХ СТРОК...
Не отогреть замёрзших строк,
Моих суждений беспризорность,
Молчанья моего упрёк,
И отчужденья в спорах вздорных...
Заботы нет и нет причин,
Чтоб в поясненьях красоваться -
На свой всё меряю аршин,
Чтобы с собою поквитаться.
А страхов призрачная тень
Змеёй коварной наползает -
В них разрушительность потерь
Мне время счёт свой предъявляет.
Бравады лживой звук пустой
Давно сознанье не приемлет,
И смеха выстрел холостой
Исход дуэли не изменит...
16-18.12.2022
© Тетяна Даніленко
https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=52598&poem=413735
Ілюстрація - картина Віктора Зарецького "Калина", 1970
Свідоцтво про публікацію: №0049757620251113
© Тетяна Даніленко, 2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2025
автор: Тетяна Даніленко