Не співай пташино, в чужому садочку,
Не лишай частинку юного сердечка,
На жаль, там не в змозі вишити сорочку,
Не зів’є дитятко теплого гніздечка.
Не лети в чужину, тут свої діброви,
Лани-вишиванки ясніші за зорі,
Хоча часто хмари вкупу зводять брови,
Все ж під теплим вітром ти відчуєш волю.
Та й яскраве сонце, пращурів відрада,
І яка є доля, але Богом дана,
У гаях зелених душа завжди рада,
Здаля звуки чути, їх лишила мама.
Життя закордонне най тебе не манить,
Співати на когось, то ж не вихід, знаєш,
Не варто й надіятись, там лиш омана,
Задарма красуне, тільки літа гаєш.
За покликом серця земля найдорожча,
Вишневі світанки, чаруючі співи,
Війни всі останки, зима заморозить,
Весною розквітне, знову край, твій рідний!
14.12.25р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053632
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2025
автор: Ніна Незламна