«Перейшов останній…» 

***

Є  в  кожному,

З  нас,

Щось  таке,

Про  що  ми  не  підозрюємо

І  ми  його  будемо

Заперечувати  щодня  --

До  того  часу,

Поки  нас  не  візьме

За  горло  ситуація,

Як  смерть,

Де  все  буде  проти

Нас,

Яке  називається  --

Як,  всі  --  інертна  маса

Життя,

Бо...

Це  не  то,  зовсім  --  інше,  

Яке  піднімає

З  постелі  та  каву  споживає

І  заставляє  йти  на  роботу  :

Терпіти  шефа  та  співробітників

І  ще  багато  інших  самовпевнених

Ідіотів  сьогодні,  як  :

Сльози,

Хамство,

Наклепи,

Нужду,

Недосипи,

Недоїдання,

Стреси  та  інше,

Що  нас  гробить

І..,  от  тоді  --

На  межі,  як  смерть  --

Приходить  то  перше,

Що  було  скрите,

Як  відчай,

Щоби  вволю  насолодитися

Своєю  перевагою

Волі  --

Хоть  трохи,

Коли  перейшов  останній

Терпіння  край...
____________________________
17.12.2025;  Paris  (Aurora)  ========================

(!!!)

Автор  :::

 Катинський  Орест

 (Katynskyy  Orest)

=============================



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2025
автор: MAX-SABAREN