Сонце тоне "зайчиком" в зіницях,
день випроводжаючи у ніч.
На вечірнім прузі залізниця
запалахкотіла вдалині.
То розклав багаття змерзлий обрій,
колії до неба підпалив.
Знов Творець готує переоблік
сліз тижневих, усмішок і див...
Успіхів, здобутків і проколів,
звітів з фронту, криків породіль.
Задокументує в протоколі
кожне добре слово, кривду й біль.
Доки догоряли рейки й шпали
у вогні призахідних багать,
Він не спав, щоб ми спокійно спали,
коліям і нам надавши гарт.
У спекотнім сонячнім горнилі
нас переплавляв і гнув щодня.
Всі думки і досвід, мов на грилі,
крізь вогонь і світло проганяв.
Ззаду голоси мигтять і лиця.
Вклякнувши на мості, дивлюсь, як
плавиться вечірня залізниця.
Вслід світлію й плавлюсь з нею я...
© Сашко Обрій.
11.05.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2025
автор: Олександр Обрій