Білолиця сніговиця
Землю укриває.
Так у нас зима-дівиця
Нині наступає,
Бо прийшла її година
Вже в нас панувати.
Зна це кожная людина.
Білосніжні шати
Всі дерева одягнули,
А зелені зняли.
Вдосталь в них вони пробули
Вже. Світ обійняли
Білі та холодні руки
Зимоньки-дівиці,
Але зовсім не від скуки.
Теплі рукавиці,
Куртки, шапки одягати
Почали вже люди,
Щоб надворі не змерзати.
Біло так усюди,
Бо зима усе укрила
Покривалом сніжним.
Землю всю заворожила
Зіллям-чаром ніжним,
Любим, милим, незвичайним,
Чарівним, чудесним,
Дивовижним, надзвичайним
З почуттям почесним,
З гордістю, адже година
Вже її настала.
Зна це кожная людина,
Як би не бажала,
Щоб із літом цілорічно
В цьому світі жити.
Є, було так, буде вічно.
Нам це не змінити.
Євген Ковальчук, 08. 12. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2025
автор: Євген Ковальчук