НА РОЗДОЛЛІ

НА  РОЗДОЛЛІ

На  роздоллі  в  чистім  полі  пісня  розляглася,
Її  вітер  невгамовний  з  легкістю  завів,
Місячна́я  доріже́нька  чарувать  взяла́ся,
У  гаю́  почувся  знову  милий  переспів.

Над  водою  верболози  пісню  теж  співали,
Місяченько  з  зіронька́ми  в  небі  танцював,
Білий  лебідь  і  лебідка  гордо  пропливали,
Сво́є  щастя  із  любов’ю  кожен  зустрічав.

На  роздоллі  срібне  сяйво  зо́рів  розлило́ся,  
Срібні  хвилі  ніжно  грали  в  річці  голубій.  
Загойдалося  кохання,  мов  весна,  зійшлося,
І  заграли  таємниці  в  пісні  чарівні́й.  

Задивились  у  безмежжя  трави  запашнії,  
Потонули  в  мелодійність  всіх  нічних  казок.  
Загорілись,  засвітились  давні  всі  надії,  
Бо  відкрився  світ  любові  в  небі  між  зіро́к.

На  роздоллі  хвилі  вітру  тишу  розгортали,  
Їхні  співи  розлили́ся  в  зоряній  імлі.  
Задивились  у  безмежжя  шовковисті  тра́ви,  
Бо  світив  їм  срібнолистий  й  зіроньки  малі.

Доторкнувся  місяць  сяйвом  ще  й  води  в  криниці,
Розбудили  всі  джерела  серце  й  небеса.  
Зорі  й  місяць  позбирали  всюди  таємниці,  
І  думки  усі  розквітли,  мов  жива  краса.

19.12.2025  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2025
автор: КОРОЛЕВА ГІР