Чернігівська земле, пишаюсь тобою


Чернігівська  земле,  важкі  твої  кроки,
Та  інших  для  тебе  у  неба  нема.
Засвоюєш  ти  історичні  уроки  –
Ніщо  не  минуло  для  тебе  дарма.
Ти  йшла  з  гордо  піднятою  головою,
Хоч  горе  тебе  не  минало  ніяк,
Боролася  ти  й  знов  являлась  новою,
Не  знаючи,  що  це  таке  переляк.

Немало  ти  знала  і  війн,  і  набігів,
Згоряла  до  тла,  щоб  воскреснути  знов.
Затиснувши  в  серці  усе  наболіле,
Ішла,  біль  уплівши  у  долі  вінок.
Чернігівська  земле,  пишаюсь  тобою,
Черпаю  натхнення  з  твого  джерела  –
Удосталь  у  ньому  любові  і  болю,
Які  додадуть  мені  сил  для  крила.
                                                                                   18.11.2025.

©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2025
автор: Ганна Верес