[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=M5AUyRb1W2E[/youtube]
Життя не мед і не гірчиця,
Це - серединка серед них.
Все ж долі треба підкоритись.
Гнітить неспокій днів сумних.
А ми все ж боремось, бо знаєм,
Проходить все і це пройде.
Притишим хід і все чекаєм,
Що день наступний принесе.
Та час омріяний далеко,
Він не спішить чомусь до нас.
Його чекаєм, хоч й нелегко,
Терпіння маєм про запас.
Чекаєм долі подарунки,
Ми їх виглядуєм під час.
З нею не ведемо ми рахунки,
Надіємсь, буде нам ще шанс.
Отак із вечора до рання,
Чогось чекаєм у житті.
І не втрачаєм сподівання...
Не за́вжди ж жити у біді...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2025
автор: Cнежана