Я з тих, для кого воля понад все,
І гідність власна – також не дрібниця,
Хто слово Правди кидає в лице,
Любові має у душі криницю.
Я з тих, для кого не байдужий світ,
Його сьогоднішнє й його майбутнє –
Мого тут роду кров пролита й піт,
А це є тим, чого вже не забути.
Я з тих, кому болить народу біль,
Його відлуння відчуваю кров’ю.
Війна сьогоднішня – останній бій
Між диким злом і вічною любов’ю.
Я з тих, кому не раз – не два життя
Безжально наставляло гострі роги,
Десь вимагало навіть каяття,
Та я ні разу не зійшла з дороги.
Я з тих, кому не всюди повезло,
Тому й сама впрягалася до воза.
Десь обминала, десь долала зло,
Уперто пишучи життєву прозу.
15.12.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053476
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2025
автор: Ганна Верес